Олексій Клюєв
«Ми по цеглинках розбираємо людське горе й відчуваємо, що відбувалося», – волонтер «Доробату» Олексій Клюєв
Олексій проживає в Сумах. Справою його життя є будівництво, якому присвятив понад 10 років. Чоловік працює головним інженером на будівельному підприємстві. З початку повномасштабної війни має не повну зайнятість на роботі, тож у вільний час долучається до волонтерства в «Добробаті». Разом із Сумським батальйоном виїздить на об’єкти від самого початку його створення. Окрім безпосередньої допомоги з розборами завалі та прибиранням територій, Олексій має спецзавдання: він оглядає об’єкти та надає консультації щодо питань безпеки будівель. Оскільки приміщення, після обстрілів російськими окупантами, зазнали значних руйнувань, важливо, аби під час розборів завалів життю волонтерів нічого не загрожувало.
Найбільше враження, розповідає Олексій, справив на нього перший виїзд. Тоді розбирали завали зруйновної лікарні в Тростянці. Чоловік під час окупації Сум був вдома, бачив окуповане місто на власні очі, але масштабність руйнувань осягнув, вперше розбираючи завали. Олексій звик будувати, бачити цей процес поетапно, тому був шокований, розуміючи скільки було вкладено сил та ресурсів, і що залишилося після приходу «руского міра». Каже, було боляче бачити всі руйнування.
Допомогу в «Добробаті» Олексій називає справою честі. Для нього важлива сама ідея – відбудувати Україну, а не монетизація часу. Волонтер щотижня виїжджає на об’єкти з Сумським батальйоном. У цьому його підтримують рідні, хоча й знаходяться ті, хто думає інакше та не розуміє важливості допомоги іншим. Команда «Добробату», розповідає Олексій, це люди, які розуміються без зайвих слів.
«Якщо потрібна допомога, то не встигаєш сказати, як ви вже берете й тягнете разом балку. І ті волонтери, у яких немає будівельного досвіду, теж добре справляються. Бо стимул допомагати змушує людей вчитися».
У «Добробаті» справжні патріоти, віддані своїй справі та своїй державі, каже Олексій. І віджартовується, що разом з товаришем навіть вигадали вислів: «Друзі, я з Добробатом – мені не потрібна зарплата». Хоч вираз і жартівливий, та все ж має свій підтекст, адже підтримуючи одне одного, розділивши горе, його легше пережити.
