Дмитро Морозович
«Волонтерська діяльність — це круто. Треба підтримувати такий флешмоб волонтерства, виховувати в собі це, аби й після Перемоги ми не зупинялися, а допомагали людям далі», — волонтер «Добробату» Дмитро Морозович
У «Добробаті» Дмитра знають як професіонала своєї справи, за це його поважають і цінують у команді. Часто добробатівці та й звичайні люди, які потребують експертної думки щодо відновлення зруйнованого житла, звертаються до хлопця за порадою. А він радо відповідає та консультує. У чому супер сила Дмитра? Він — інженер-будівельник. Не просто чудовий фахівець, а й людина з чуйним серцем, з величезним бажанням просто допомагати та розумінням, наскільки його допомога сьогодні необхідна іншим.
Дмитру 26 і він зі Львова. Хлопець вивчився у Львівській політехніці. Нині обіймає посаду головного інженера-будівельника в будівельній компанії. Свою спеціальність Дмитро називає улюбленою й постійно розвивається в цій сфері. Щойно розпочалося повномасштабне вторгнення росії, хлопець одразу зрозумів: будуть великі руйнування й катастрофа в будівельному секторі. Від початку був готовий волонтерити не тільки інтелектуально, а й фізично долучатися до справ. Так Дмитро почав їздити країною та фактично шукати, де його допомога необхідна. І натрапив на «Добробат». Каже, що вперше почув про проєкт від друзів-будівельників і вирішив, що мусить потрапити на відбудову, одягнути рукавиці й відчути те братерство й силу команди, про які чув з розповідей.
І досягнув свого. Дмитро два тижні волонтерив на Чернігівщині. У складі будівельного батальйону ладнав огорожі, покрівлю, виконував внутрішньооздоблювальні роботи, розбирав завали та доставляв матеріали. Звісно ж і професійні знання стали в пригоді. У Дмитра було спецзавдання — обрахувати кількість необхідних будматеріалів для відновлення житла постраждалих. Обійшов дві вулиці в селі, зайшов у кожен будинок, розпитав місцевих про руйнування й про потреби. Згадує, як вражало горе місцевих, які півроку жили просто неба, без даху над головою. Був хлопець і в Тростянці. Складав кошторис для відбудови покрівлі у 8-квартирному будинку міста. І нині тут команда «Добробату» проводить нагальну відбудову. Заїжджав ще в Суми та Ромни, знайомився із нашими волонтерами, допомагав, консультуючи.
«Добробат» — сила. Ми часто це говорили, це реально сильно. Я приїхав додому заряджений енергією. Так само, коли я допомагаю людям, воно мене заряджає, мені подобається це робити. Допомогу можна поєднувати зі своєю професійною діяльністю. Замість того, щоб в суботу валятися на дивані, можна приділити один день на тиждень для якоїсь крутої ініціативи. Час показав, що гроші — ресурс, який не має сили. Є щось вище, є люди, є спілкування, є поміч», — говорить Дмитро.
У допомозі тим, хто сам не впорається, й криється добробут і щастя, додає хлопець. Дмитро намагається культивувати моду волонтерства. Зокрема, щоразу після виїздів ділився інформацією в соцмережах. Каже, що взяв за правило, розповідати про «Добробат», щоб після його поїздок та залученості до відбудови, хоча б одна людина так само долучилася до доброї справи.
«Якщо запустити цей ланцюжок — точно все вдасться!»
