Андрій Андрійчук
Волонтер Андрій Андрійчук із Сумщини: «Добробат – це справжня родина, з якою можна впоратися з будь-якими завданнями!»
Андрію Андрійчуку вже 75 років. Він – сумчанин, має власний невеличкий будівельний бізнес як фізична особа-підприємець. Раніше працював вчителем трудового навчання в одній з місцевих шкіл, навчав дітей, зокрема, столярській справі, якою володіє якнайкраще. Та й його власний бізнес теж пов’язаний з обробкою деревини – двері, сходи, перила й таке інше.
Про Добробат дізнався з одного з телеграм-каналів. Пройшов реєстрацію, і почав долучатися до виїздів Сумського підрозділу на відновлення пошкоджених об’єктів. Ним рухало бажання допомагати людям: попри те, що довелося відволікатися від основної роботи, на шкоду навіть власним статкам. Коли почалася повномасштабна війна, він не зміг стояти осторонь й шукав, де можна застосувати свій хист та знання, щоб взяти участь у відбудові рідного краю. Здебільшого натепер робота Андрія полягає у розбиранні завалів, хоча й свої фахові вміння він часто використовує під час реконструкції понівечених осель.
Роботу з Добробатом Андрій розпочав ще влітку 2022 року – перший виїзд трапився на порятунок потрощеної крамниці в місті Тростянець. Там довелося демонтувати покрівлю, винести пошкоджені конструкції, ліквідовувати наслідки пожежі.
Звідтоді Андрій ще з півсотні разів брав участь у виїздах сумської добробатівській команди. Останнім часом, коли російсько-терористичні війська невпинно гатять по Сумщині, характер робіт волонтерів Добробату дещо змінився: переважно доводиться робити «fast recovery» – надавати швидку допомогу жителям будинків, в яких висаджені вікна та двері, потрощено дахи. Однак, робота з ґрунтовного відновлення житла сумчан теж не припиняється. Зокрема під час одного з останніх виїздів Андрій якісно відремонтував двері, замінивши замки, щоб мешканці будинку могли почуватися у спокої.
Спека та холод, дощ та сніг – це, звісно, ставало на заваді добробатівцям, проте, попри фізичну та психологічну втому, вони ніколи не зупинялися, продовжуючи свою шляхетну справу.
Пан Андрій каже відверто: «Вважаю Добробат своєю родиною, з якою можна впоратися з будь- якими завданнями!»
